Поради батькам щодо екологічного виховання дітей в домашніх умовах

 

«Любов до природи, втім, як і всяка людська любов, безсумнівно, закладається в нас з дитинства» І.Соколов-Микитов.

​

«Любов до природи – це естетичне почуття, що формують погляди, смаки, писав Ч.Дарвін, – втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і може шкідливо позначитися на розумових здібностях, а ще ймовірніше – на моральних якостях».

Виховання правильного ставлення до природи, вміння дбайливо відноситися з живими істотами, має велике значення в дошкільний період життя дитини. Планомірна робота по екологічному вихованню повинна проводитися як в дошкільних освітніх установах, так і в сім’ї.

За останні десятиліття світ ґрунтовно змінився. Сьогодні всі знають про існування екологічних проблем, що загрожують здоров’ю людей, про те, що велика частина населення Землі відірвана від природи, так як живе в містах серед асфальту і залізобетонних конструкцій. Та й природа все більше «пригнічується» розростаються міста, вирубуються ліси, заболочуються ставки та озера, забруднюються земля, вода в ріках і морях.

Всі ми в обов’язковому порядку повинні частіше виїжджати на природу, спілкуватися з рослинами і тваринами, милуватися гарними краєвидами, слухати лісові шорохи, насолоджуватися тишою. А батькам, які виховують дітей, слід щоденно долучати їх до таїнств до краси природи, щоб уже в ранньому дитинстві в кожній людині зародилося почуття спільності з нею.

Зелений світ кімнатних рослин зацікавить дитину, якщо дорослі члени сім’ї поступово привчатимутьїї в спостереженнях за таємничим світом кімнатної флори.

Рослини на перший погляд малюка неживі. Постарайтеся навчити дитину з ранніх років не тільки помічати, але і відчувати, переживати красу квітучих рослин. Вміння розглядати рослини, бачити його своєрідність і красу, помічати різні ознаки та стани – це завдання не тільки естетичного, але і розумового, а також морального виховання. Долучаючись до світу кімнатних рослин, дитина осягає таємниці життя і дізнається нові форми її прояву, вчиться відрізняти здорову рослину від слабкої.

Маленькі діти люблять діяти. Навколишній світ вони пізнають в основному практично, а свої дії поєднують з наглядом за їх результатами. Дитину приваблюють яскраві образи і зміна подій. Цими особливостями слід скористатися: запропонуйте малюкові зайнятися поливанням рослини.

• Хочеш подивитися, як я поливаю квіти? Підемо! У мене лійка з водою. Я налью воду в кожен горщик. Спочатку потрібно показати дитині цікаві дії з водою. Дорослий поливає, а дитина спостерігає за ним. Зверніть увагу на те, як вода зникає.

• Ти бачив, як я поливаю рослини? – запитує дорослий. Наступного разу – хочеш допомогти мені сьогодні? Дитина, звичайно, погоджується: вона завжди готова діяти. Дорослий допомагає їй тримати лійку і поливати, пояснюючи при цьому:

• Носик лійки потрібно опусти низько, до самої землі; налити води стільки, щоб змочила всю землю. Потім дорослий пропонує.

• Хочеш, я куплю тобі лійку? Ти зможеш поливати квіти сам. Яка же дитина не погодиться на цю покупку?! І ось в будинку з’являється красива маленька лійки з довгим носиком. Запропонуйте дитині відразу ж налити в лійку води – нехай вона постоїть, зігріється. Наступного разу поливайте квіти разом, з двох лійок.

• А навіщо ми поливаємо рослини? Не поспішайте допомогти з відповіддю – нехай дитина подумає, подивиться на квіти, висловить свої пропозиції. Тільки після цього поясніть їй, що рослини живі, вони п’ють воду і ростуть, стають все красивішими.

Вчіть дитину дивитися і милуватися здалеку і зблизька, серед інших квітів і в самоті на полиці.

• Підемо, подивимось, чи є ще квітки на наших рослинах?

Спостереження за кімнатними рослинами необхідно поєднувати з практичною діяльністю дитини, наприклад з малюванням. Не обов’язково бути художником. Дорослий малює і одночасно пояснює, показує дитині свої способи зображення. Результат, яким би він не був, напевно задовольнить малюка.

Одним з видів практичної діяльності дитини має бути його участь у безпосередньому догляді за рослинами. Важливо, щоб дитина займалася цим регулярно і опановувала різні трудові дії.

У дошкільному віці праця – це насамперед засіб виховання таких важливих якостей, як відповідальність за виконання доручення і одержуваний результат, обов’язковість, цілеспрямованість. Дитина трудиться разом з дорослим. При цьому дорослий робить основну роботу, а дитина виконує лише нескладні дії: тримає лійку, ганчірку, приносить їх, наповнює водою маленьку лійку, сама поливає деякі рослини. Для дитини така довіра – нагорода. Обов’язково хваліть малюка.

Домашні тварини, як і рослини, приносять велику радість всім членам сім’ї. Дорослі включають їх в свої повсякденні турботи, а діти активно спілкуються з ними. Світ тварин надзвичайно привабливий для дитини. На відміну від рослин, тварини володіють певною своєрідною поведінкою.

З одного боку, вони дуже схожі на людей: можуть ходити, бігати, лазити, плавати; їдять і п’ють майже як люди, очі і вуха дозволяють їм бачити і чути, тобто сприймати навколишній світ і реагувати на нього. З іншого боку, вони володіють неповторною своєрідністю, яскравою специфікою, як у зовнішньому вигляді, так і в поведінці.Наприклад, багато тварин мають частини тіла, яких немає у людей, хвіст, роги, копита, дзьоб, пір’я, шерсть. Деякі тварини можуть літати, жити у воді або під землею, впадати в сплячку, тобто робити те, що не властиве людині.

Тварини в будинку – це важливий фактор виховання дітей. Дорослі повинні пам’ятати про це. Спілкування з тваринами, якщо воно відбувається безконтрольно, може принести не тільки користь, але і шкоду розвитку особистості дитини. Ставлення дитини до тварини, її цілеспрямовані дії можуть виявитися неправильними в силу цілого ряду причин. Насамперед, дитина не знає, що можна робити і що не можна, що для тварини шкідливо, а що корисно. Тварини розрізняються між собою не тільки зовнішніми особливостями, але і способом життя, поведінкою, ступенем звикання до людини. Зрозуміло, що за рибками і птахами можна спостерігати, з кішками і собаками – грати.

Акваріум з рибками, якщо він міститься за правилами акваріумістики, являє собою дуже цікаве і гарне видовище. Підготувати такий акваріум непросто, це повинен зробити дорослий.

Дитина може брати в цьому участь: спостерігати за діями дорослого і допомагати йому в міру своїх можливостей. Звичайно, дорослий робить все краще і грунтовніше, допомога малюка не так вже велика. Але справа не в цьому! У дитини формується свідомість власної значущості – адже віна бере участь у справжніх дорослих справах! А заодно починає розуміти, що завести живу істоту не так вже й просто – необхідні знання, уміння, трудові зусилля.

При постановці перед дитиною різних пізнавальних завдань дорослий повинен прагнути зробити його спостереження цікавими. Можна час від часу практикувати малювання риб і акваріума, придумування загадок про риб, спів пісень або читання вірша.

В домашніх умовах нерідко містять птахи. Найчастіше папуга. Вона швидко звикає до людей. Догляд за нею не складний, але більш відповідальний, ніж догляд за рибами. Птахи не переносять голод, брудний посуд, протяги. Вони дуже полохливі. До птахів слід ставитися обережно і дбайливо. Перший час дорослий повністю бере на себе догляд за пернатим мешканцем, а дитина спостерігає і запам’ятовує що і як треба робити, вчитися спокійно вести себе біля птахів.

Поступово дитина починає допомагати дорослим у догляді за птицею: миє годівницю, поїлку, наливає чисту воду, кладе корм. Всі милуються нею, слухають спів. Дитину слід навчити бачити красу пташки у всіх її проявах. Вчіть дитину спостерігати, помічати, розуміти стан пташки: здорове та веселе, перелякане. Все це дитина зможе зрозуміти, якщо з самого початку ви будете ставити перед нею  конкретні, невеликі за обсягом мети спостережень.

• Розглянь уважно нашу пташку: чим вкрите тіло, якого кольору пір’я?

• З’ясуй, чи все пір’я однакового кольору, де вони довгі, а де короткі? Які пір’я у пташки на голові, грудях, крилах і хвості?

• Я зібрала пір’ячко, коли пташка линяла, вони всі різні. Розглянь їх, ще раз поспостерігай за пташкою, а потім скажи, чому вона може літати, і як пристосована до польоту.

• Сьогодні ввечері, коли в кімнаті темно, подивися, як пташка відпочиває, в якій позі вона спить, чи буде вона спати, якщо включити лампу.

Зміст спостережень допоможе дитині краще пізнати різні особливості птиці, її спосіб життя, звички. Ці знання ляжуть в основу розуміння того, як правильно вести себе з птахом, що можна, а що не можна робити з нею.

Перебування, яких би то не було тварин у вашому будинку не можна порівняти з присутністю в ньому собаки або кішки, цих унікальних чотирилапих, які знаходяться в особливих відносинах з людиною. Їх з серйозними намірами заводять дорослі члени сім’ї.

Достоїнствами собаки є її розум, відданість господареві, хороша здатність до навчання. Кішка приваблює своєю красою, витонченими пропорціями тіла і граціозними рухами. Завжди ретельно вмита, пухнаста, муркотить, вона є частиною домашнього затишку. Вони мають статус «братів наших менших», їх потрібно не тільки оберігати і оточувати турботою, але й шанобливо з ними звертатися. Якщо в будинку живе кішка і собака, дитина повинна правильно вести себе з ними. Найголовніше – навчити дитину правильному поводженню з тваринами: м’якості і неназойливості, вміння рахуватися з бажаннями чотириногого друга, відчувати його стан.

Спробуйте переключити дитину на спостереження.

• Подивися здалеку, як собака їсть суп. Що вона спочатку з’їдає – бульйон, м’ясо, картоплю? Як вона їсть тверду їжу? Як гризе кістки? Як п’є?

Якщо спостереження ведуться за кішкою, зверніть увагу дитини на те, як, наситившись, вона ретельно доглядає за собою: лапками вмивається, вилизує язичком шерсть на всіх частинах свого тіла. Привчайте дитину рахуватися з відпочинком тварини. Спить чотириногий друг – не треба йому заважати, прокинеться, тоді можна з ним погратися. Вчіть дитину бути добрим та турботливим.